Комп'ютерний синдром, міф чи сувора реальність ?

 Комп'ютерний синдром – це поширене в наш час порушення зору, яке розвивається при тривалій роботі за комп'ютером. При цьому погляд уваж% но фіксується на моніторі й частота мигань різко зменшується (за деякими даними, людина за монітором мигає на 10–15 разів менше, ніж звичайно), що призводить до пересихання поверхні ока. Тривала робота за комп'юте% ром у переважної більшості людей призводить до появи характерних скарг: туман перед очима, двоїння, труднощі переводу погляду з ближніх об'єктів на дальні й назад, дискомфорт та печія в очах, відчуття "піску" під повіка% ми. Такі симптоми були об'єднані під загальною назвою "комп'ютерний зо% ровий синдром". У лікуванні "комп'ютерного зорового синдрому" в якості стимулятора дезакомодаційних м'язів застосовують адреноміметик іріфрін 2,5% по 1 краплі 1 раз на день увечері, а також сльозозамінники (офтолік, систейн%ультра, оксіал, офтагель, відісік). Вікові особливості зору. У новонародженого перевіряють наявність зо% ру реакцією зіниці на світло кожного ока. До півроку життя дитини гостро% та зору збільшується від тисячних доль одиниці до десятих. До 2–3 років гострота зору складає 0,5. У подальшому вона зростає і в середньому відпо% відає 1,0, а в 15–25% випадків дорівнює 1,5–2,0. Після 40 років розвиваєть% ся вікове ослаблення акомодації – пресбіопія. Кольоросприйняття розвивається паралельно з гостротою зору. У дітей до 1 року перевірити його достовірно можливо за допомогою реакції дитини на однакові іграшки, але з різним забарвленням. Поле зору в дітей до 3%х років пе% ревіряють орієнтовним методом, а після 3%х років – за допомогою приладів. Наявність бінокулярного зору сприяє глибинному сприйняттю предме% тів. Монокулярний зір призводить до косоокості. Корекція пресбіопії. Для роботи на близькій відстані після 40 років необхід% ні збираючі лінзи +1,0 дптр. На кожні наступні 10 років додається ще 1,0 дптр.